На тлі постійних російських ударів і атак по об’єктах енергетики й енергогенерації уряд України планує й надалі тримати курс на перехід до енергетичної децентралізації. Це випливає з даних, озвучених у неділю, 4 січня, віцепрем’єр-міністром з відновлення України – міністром розвитку громад та територій України Олексієм Кулебою.

Так, за інформацією урядовця, на сьогодні в Україні вже введено в експлуатацію понад 570 МВт нових децентралізованих потужностей у комунальному секторі. “Разом із міжнародними партнерами залучили майже 600 когенераційних установок, близько  400 блочно-модульних котельнь та 28 газотурбінних установок. Більша частина цього обладнання вже змонтована або перебуває на фінальній стадії запуску”, – написав Кулеба у соцмережах.

“Ми свідомо змінюємо підхід: замість залежності від великих централізованих об’єктів посилюємо розподілену генерацію. Це рішення, які можна швидко встановити, захистити й запустити безпосередньо в громадах. Адже масований ворожий удар по великому об’єкту може залишити без послуг сотні тисяч людей. Саме тому децентралізація – не тимчасовий варіант, а стратегічна безпекова необхідність для країни, яка живе в умовах постійної загрози”, – пояснив посадовець.

Важливість для комунальних підприємств

У своєму дописі член уряду вказав на важливість енергетичної децентралізації саме для комунальних підприємств. “У 2025 році цей напрям став одним із ключових для стабілізації роботи теплокомуненерго, водоканалів та інших об’єктів критичної інфраструктури в умовах обстрілів. Когенераційні установки, блочно-модульні котельні та газотурбінні установки працюють поруч зі споживачем і можуть запускатися автономно. Це означає, що котельня може працювати, навіть якщо пошкоджена велика ТЕЦ, а насосні станції – забезпечують подачу води без електрики з мережі”, – пояснив Кулеба.

За даними віцепрем’єра, лише в 2026 році уряд планує ввести в експлуатацію ще понад 500 МВт нових децентралізованих потужностей. За словами урядовця, це призведе до збільшення числа “автономних громад і підвищення стійкості систем життєзабезпечення навіть у найскладніших умовах”.

Читайте також: Від пострадянської до європейської: як війна змінила українську енергетику