Аналітики, які добре знайомі з поточним розвитком та політичною напруженістю в Китайській Народній Республіці (КНР), прогнозують поглиблення економічних та структурних криз уже з січня 2026 року. На їхню думку, 2026 рік може принести рідкісне поєднання семи дестабілізуючих факторів. Ознаками цього стануть поглиблення дефляційної спіралі, затяжний спад на ринку нерухомості та зростання фінансових ризиків. Зокрема, йдеться про збільшення розриву між пенсійними внесками та виплатами, падіння фінансової самодостатності місцевої влади через скорочення доходів від продажу землі, а також застій на ринку нерухомості, що супроводжується слабкими продажами нового житла, зростанням пропозиції на вторинному ринку та повільним скороченням запасів, пише Рубен Джонсон у виданні 19FortyFive.
Висновки цих китайських аналітиків і коротке обговорення можливих наслідків, були опубліковані в статті наприкінці грудня 2025 року на канадському веб-сайті 51.ca. Це великий китайськомовний новинний портал у Канаді, орієнтований на китайсько-канадську спільноту, і один з найпомітніших ресурсів цього сегмента.
Оцінки виявилися настільки резонансними, що їх переклали та опублікували також на американському сайті China Scope, який стежить за подіями в КНР.
Внутрішні секторальні показники вказують на погіршення ситуації у Китаї
Аналітики, які зібралися наприкінці грудня 2025 року для оцінки зібраних даних, були групою економістів та аналітиків даних, що спеціалізуються на структурних макроекономічних ризиках КНР. Їхній підхід полягав у розробці “міжсекторальної системи кількісних показників” (так це описано в китайській версії матеріалу).
Вони дійшли висновку, що 2026 рік може стати критичним періодом: події в різних секторах здатні взаємно підсилювати одна одну. Результатом може стати одночасне розгортання семи великих криз.
Їхній аналіз фіксує тривожні сигнали в семи ключових групах показників. Очікується, що кожна з них матиме побічні ефекти, здатні посилити або прискорити погіршення в інших секторах.
Перший ризик – поглиблення дисбалансу між пенсійними внесками та виплатами. Пенсійна система КНР стикається зі значними розривами через швидке старіння населення, низьку народжуваність, що збільшує навантаження на систему поточних виплат, та істотну нерівність між міськими/сільськими та офіційними/неофіційними працівниками. Це призводить до низької участі, “порожніх рахунків” та скепсису молоді щодо майбутніх виплат. Влада намагається реагувати реформами, зокрема відстрочкою виходу на пенсію та розвитком приватних пенсій, однак ці кроки не встигають за демографічними змінами та структурними проблемами.
Другий ризик – падіння фінансової самодостатності місцевої влади на тлі скорочення доходів від продажу землі та посилання тиску прихованого боргу. Це створює “фінансову зиму” – поєднання падіння земельних доходів, значного боргового навантаження та глибокої кризи нерухомості. Традиційна модель, коли місцеві органи влади фінансували себе за рахунок продажу землі, зазнала краху, що спричинило “повільний крах”, який загрожує економічному зростанню та соціальній стабільності.
Третій ризик – синхронне падіння продажів нового житла, зростання пропозиції на вторинному ринку та повільне скорочення запасів у великих містах. Запаси житла залишаються значними, і їх зменшення може тривати роками, тому влада застосовує такі заходи, як викуп урядом непроданого житла та обмеження нової пропозиції землі, щоб зменшити надлишок. У результаті скорочуються інвестиції девелоперів, падають ціни (особливо на вторинному ринку) та посилюється структурний зсув у бік “хороших міст і хороших будинків”.
Четверта група подій – зростання напруженості в малих і середніх банках, що проявляється у збільшенні частки непрацюючих кредитів, напруженості в міжбанківському фінансуванні та затримках із викупом продуктів управління активами. Причинами називають поглиблення спаду на ринку нерухомості, слабкий внутрішній попит, дефляційний тиск і зростання боргів місцевої влади, що знижує прибутковість, підвищує ризики дефолтів за кредитами.
Спад у промисловості та демографічні тенденції
П’ятий чинник – тривале скорочення прибутку промислових підприємств і уповільнення зростання виробництва та зайнятості. Це посилює і без того мляве створення робочих місць.
Шостий чинник – тривале зниження народжуваності, яке частково пов’язують із політикою “одна дитина на сім’ю”. Це веде до демографічного спаду, скорочення працездатного населення та зменшення набору до дошкільних закладів.
Сьомий чинник – загальне послаблення зовнішнього попиту, про що свідчать ослаблення експортних замовлень, уповільнення поставок на основні ринки, зменшення споживання електроенергії на узбережжі та зниження пропускної здатності контейнерів на центрально-східному узбережжі. Експорт має вирішальне значення для економіки КНР. Якщо він почне стрімко падати, це спричинить ефект “карткового будиночка”.
Історично ці сім основних груп показників рідко погіршувалися одночасно протягом 12-18 місяців. Проте у другій половині 2025 року більшість з них вже перетнули критичні порогові значення і погіршувалися водночас.
У цілому, всі вони підвищують ризик виникнення надзвичайно небезпечного системного “резонансу розчарування” у фіскальній, фінансовій, демографічній та економічній сферах Китаю. Якщо ці умови виявляться тривалими, наступним кроком може стати зниження внутрішньої стабільності в КНР.
Джерело: 19FortyFive
