Про його смерть повідомили екснародний депутат Борислав Береза та народний депутат Микола Княжицький. Інформацію також підтвердили близькі Глузмана, зокрема Мирослав Маринович, який добре знав правозахисника.
“У нього був важкий і категоричний характер та легка і чиста совість. Відійшов Семен Глузман. У радянські часи він стверджував, що генерал Григоренко був психічно здоровим і піддавався репресивній психіатрії. Сам Глузман був ув’язненим і відбував “покарання” разом з Мирославом Мариновичем та іншими героями – в’язнями сумління”, – написав Княжицький.
Семена Глузмана вважають одним із моральних авторитетів сучасної України. До в’язниці він потрапив у 1970-х роках, коли йому було лише 25. У період брежнєвської епохи він відкрито виступив проти зловживань радянської системи – і заплатив за це свободою.
У 1971 році, щойно закінчивши Київський медичний інститут, Глузман підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу у справі Петра Григоренка – радянського генерала і правозахисника, якого переслідували за підтримку кримських татар. У своїй експертизі молодий психіатр довів, що Григоренко є психічно здоровим, фактично викривши практику каральної психіатрії в СРСР.
Цей крок визначив усе подальше життя Глузмана – роки ув’язнення, табори та постійна правозахисна діяльність уже в незалежній Україні.
