03 квітня, 21:25 Зима 26/27: як готуватися державі, громадам і бізнесу (репортаж з “Нової країни”)

Виклики зими 25/26 показали, що готуватися до наступної потрібно вже зараз. Власне це і стало темою обговорення нинішньої “Нової країни” – якою буде наступна зима для країни, бізнесу і
громад. 

“Всі знають фразу “Готуй санки влітку”. В нашому випадку зима настане дуже швидко. Та й літо, мабуть, буде не набагато легшим. Хіба що приємнішим, – відзначила перед початком дискусії СЕО EFI
Group, з якою LB.ua разом реалізує “Нову країну”, Ольга Батова. – Насправді, немає регіонів, де бізнес чи люди не стикалися б цієї зими, зараз і надалі з проблемами з енергетики. Ми, як група
компаній, вклали під час війни вже декілька мільйонів євро інвестицій саме у енергетичну незалежність. Для бізнесу це вже питання не про економіку, а про виживання, про те, щоб не зазнавати більших
збитків від того, що ти зупиняєшся. …Щоб бути такими пунктами незламності для наших співробітників. До нас в офіси і на виробництва приходили з дітьми, сімʼями і тваринами, щоб просто забезпечити
базові потреби”.

Говорячи, про наступну зиму, відзначає Ольга Батова, важливо визначити і зрозуміти, що вже зараз повинні робити бізнес, держава, міста, регіони, щоб зробити правила зрозумілими і сталими. Бо без
обʼєднання, на її думку, пройти наступну зиму буде вкрай важко. 

Тож, що вже робиться, що має бути зроблено, ким і за які гроші, чи можна закопати під землю критично важливе обладнання (спойлер – ні), чи вдастся запустити нову генерацію як альтернативу чи в
підсилення пошкодженій (під великим питанням), ми обговорювали з: 

• Олексієм Кулебою, віцепрем’єр-міністром з відновлення України – міністром розвитку громад та територій України;

• Сергієм Сухомлином, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України; 

• Віталієм Кімом, Головою Миколаївської ОВА;

  

• Романом Клічуком, мером Чернівців;

• Петром Пантелєєвим, заступник Голови КМДА;

• Володимиром Кудрицьким, очільником “Укренерго” в 2020-2024 рр. 

“За великим рахунком ми переходимо від реактивних рішень, які ми, на жаль, впроваджували три роки повномасштабного вторгнення після кожної атаки, після зміни тактики тощо, до більш стійкого і
зрозумілого рішення у вигляді програми, яка сфокусована на тому, щоб не просто зберегти інфраструктуру, критичну інфраструктуру, ту, яка залишилась, а робити її ще більш стійкою і нарощувати”, –
зазначив профільний віцепремʼєр Олексій Кулеба. За його словами, держава має впровадити сім елементів захисту на перетині цивільної і військової складової. 

“Тільки в цьому випадку ми зможемо говорити, що міцність нашої критичної інфраструктури дійсно є такою, що може витримати системні атаки різних видів ракет, дронів. Але це велика робота на
десятиліття вперед”, – заявив Кулеба. 

Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин нагадав, що держава вже багато зробила з захисту критичних обʼєктів, але постійна
модифікація засобів ураження ворога вимагає коригування захисту, а це – час і гроші. 

“Минулого року ми закінчили 330-ті трансформатори, укренерговські. І у нас є рекордсмен – 60 прямих влучень “шахедів”. На другому місці – 43 прямих влучень. Два тижні тому поруч з Києвом на один
об’єкт – велику підстанцію – прилетіло 24 ракети, одна з яких – пряме влучення в об’єкт захисту. Він витримав, трансформатор працює. Тому держава досить багато зробила для того, щоб захистити всі ці
об’єкти”, – каже Сухомлин. 

 “Але якщо у 23 бойова частина “шахеда” була 40 кг, зараз – більш ніж 100, інший заряд, інша швидкість, зʼявилися реактивні “шахеди”.  Кут атаки був 40-45 градусів, на сьогодні – 80
градусів. Це – абсолютно інші рішення, абсолютно інші вимоги, які постійно нарощуються”, – додав він. До того ж, є обʼєкти, які повністю захистити фактично неможливо. 

“Я не маю доступу до закритої інформації, Але, але з того, що я чую, розумію, що у питанні захисту у нас є шанс, що наступної зими у нас буде краще, ніж цієї, – заявив Володимир Кудрицький,
колишній очільник “Укренерго”. – Захищаються трансформатори на електростанціях, це дуже важливо. Захищаються певні елементи, які не належать до електроенергетичної системи – компресорні станції,
які качають газ, насосні групи водоканалів ключових міст. З точки зору захисту вважаю, що буде краще. Але з точки зору нової генерації – ні, її не буде, якщо коротко. 

На думку очільника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, західні і тилові регіони підготувалися до обстрілів гірше, ніж прифронтові. 

“Тисяча шахедів летить вже зараз, їх збивають більше 900, тобто ефективність зростає. Але неможливо дати ніякі гарантії про наше майбутнє. Наша критична інфраструктура все одно б’ється.
Ремонтується, ремонтується терміново, але не капітально. Вона б’ється, і щодня є накопичувальний ефект по всій країні. Я вангую, що атаки підуть на захід наступного разу, туди, де менш захищено,
куди релокований бізнес. Тому що прифронтові вже захищені. Я збиваю умовно 90 % того, що до мене летить, західні області – 10 чи 20”, – аргументував Кім. 

Мер Чернівців Роман Клічук вважає, що ефективність підготовки регіонів до наступної зими багато у чому залежить від співпраці мера та голови військової адміністрації. Тож, до
інфраструктурних проблем традиційно долучаються політичні. 

“З сьогоднішнім головою ОВА ми працюємо в парі. З попереднім – воювали. Якби цього голову адміністрації нам дали рік назад, я переконаний, що ми були б набагато більш готові до зими”, – стверджує
Роман Клічук. 

Заступник Голови КМДА Петро Пантелєєв розуміє важливість політичного підтексту під час напрацювання плану стійкості для міста (для Києва він досі не затверджений), проте порівняння
готовності міст вважає неконструктивним. 

“Насправді зима була важка для всіх і для Києва зокрема. Нам ворог підготував особливе “меню”. Якщо, наприклад, в 22-му наші ТЕЦ були донором і для Києва, і області, і для ще деяких регіонів, а
“Київтеплоенерго” входило в пʼятірку найбільш ефективних енергетичних підприємств за рахунок виробництва електроенергії, зараз, на превеликий жаль, ці часи позаду.

Змінилася тактика ворога. Ми це усвідомлюємо і бачимо основним пріоритетом те, що фактично треба будувати нову резервну систему теплопостачання міста Києва”, – говорить Пантелєєв. 

За його словами, КМДА зробила висновки з минулої зими і має “амбітні”, але “не прості” проєкти. І сподівається на їх реалізацію спільно з урядом. 

До дискусії також долучилися керівники Дарницького й Оболонського районів Києва, представник Харківської міськради зі своїми прикладами/зауваженнями; організацій, що працюють з проєктами з
енергоефективності, депутати. Тож розмова вийшла різнобічна й багатогранна. Скорочений її виклад буде опублікований на LB.ua незабаром. Нині пропонуємо фоторепортаж із заходу.