Глави п’яти європейських розвідувальних служб песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди про завершення війни Росії проти України в 2026 році, попри заяви президента США Дональда Трампа про те, що переговори “досить близькі” до укладення мирної угоди. Про це в четвер, 19 лютого, повідомляє міжнародне інформаційне агентство Reuters із посиланням на очільників розвідок, які говорили на умовах анонімності.

Четверо з них заявили, що РФ використовує переговори зі США для просування послаблення санкцій та укладання ділових угод. “Росія не прагне мирної угоди. Вона прагне своїх стратегічних цілей, і вони не змінилися”, – сказав один зі співрозмовників агенції. Серед них, зокрема, – усунення президента Володимира Зеленського та перетворення України на “нейтральний буфер” перед Заходом.

“Театр переговорів”

Інший співрозмовник назвав поточні зустрічі делегацій “театром переговорів”. За словами ще одного джерела, головна проблема в тому, що Росія не бачить потреби в швидкому мирі, а її економіка “далека від краху”.

Один із глав розвідок вважає помилковим припущення, що передача Росії решти Донбасу швидко призведе до миру: “Якщо росіяни отримають ці поступки, це може бути лише початком справжніх переговорів”. На його думку, за цим послідують нові вимоги Кремля.

На думку іншого співрозмовника, здобуття контролю над всією Донеччиною може задовольнити вимоги РФ щодо територій, проте це не досягне її мети – повалення Зеленського.

Ще один керівник розвідки висловив занепокоєння “дуже обмеженим” рівнем переговорної майстерності Заходу, включно з Європою, у діалозі з Росією.

Два треки РФ у переговорах

За оцінками двох співрозмовників, Росія намагається розділити переговори на два різні треки: один – щодо війни, а другий – щодо двосторонніх угод зі США, включно з послабленням антиросійських санкцій.

За словами Зеленського, він отримав дані від розвідки про обговорення США та РФ угод про співпрацю на суму до 12 трильйонів доларів, запропонованих російським посланцем Кирилом Дмитрієвим. Один із глав розвідок вважає ці пропозиції привабливими для Трампа та російських олігархів, які не отримали вигоди від війни через санкції, але чия лояльність потрібна президенту РФ Володимиру Путіну. За його оцінками, хоча Росія стикається з посиленими фінансовими труднощами, зрештою, вона може їх витримати, оскільки є “стійким суспільством”.

Водночас інше джерело зазначає, що Росія стикається з “дуже високими” фінансовими ризиками у другій половині 2026 року через обмежений доступ до капітальних ринків, високі ставки кредитування та виснаження резервів.

Економіка РФ між стагнацією та рецесією?

За оцінками аналітиків, російська економіка перебуває між стагнацією та рецесією внаслідок зростання лише на один відсоток минулого року. Ключова ставка Центрального банку РФ становить 15,5 відсотка. Ліквідна частина російського фонду “на чорний день”, яку використовують для покриття дефіциту бюджету, скоротилася більше ніж удвічі з початку повномасштабної війни, пише Reuters.

Переговори в Женеві цього тижня не принесли прориву щодо ключових питань, зокрема територій. Після зустрічей Зеленський вказав на відсутність значного прогресу та висловив сподівання на продовження переговорів у лютому.