Кремлівський “раут” Кеша Пателя. Не діліться секретами з американцями – невідомо, що вони з ними зроблять – Едвард Лукас

Відомий британський колумніст і експерт Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас змальовує заплановану поїздку директора ФБР Кеша Пателя до москви на запрошення ФСБ як симптом ширшої кризи довіри союзників до американських спецслужб. Він стверджує, що безвідповідальна поведінка американського керівництва – від Пателя й Тулсі Ґаббард до самого Трампа – підриває напрацьовану десятиліттями систему обміну розвідданими у форматі “П’ять очей” та ширших розвідувальних форматів. Лукас попереджає: довіра союзників, що формувалася десятиліттями, може зникнути майже миттєво, а запланований візит Пателя до москви лише посилює ці побоювання.

Місія до москви: директор ФБР підриває довіру союзників

Подумайте двічі, перш ніж ділитися розвідданими з недбалими й жадібними людьми, які керують Сполученими Штатами.

За даними повідомлення, що ґрунтується на надійних джерелах, але не має офіційного підтвердження, директор ФБР Кеш Патель збирається до москви, де його має приймати російська спецслужба – ФСБ. У принципі в цьому немає нічого поганого: за попередньої адміністрації тодішній директор ЦРУ Білл Бернс регулярно передавав послання кремлю. Однак повідомлення про візит з’явилося в момент, коли довіра союзників до американської розвідувальної спільноти впала до нового мінімуму.

Однією з причин є сам директор ФБР. Він відомий своєю болісною реакцією на критику, самозакоханістю та бундючністю, а також затятою відмовою визнавати, що росія втручається в американську політичну систему. Це викликає тривогу, адже ФБР – не лише правоохоронний орган, а й відомство, відповідальне за викриття шпигунів і протидію операціям впливу іноземних урядів у США.

Колишня директорка національної розвідки Тулсі Ґаббард, принаймні публічно, дотримувалася такої ж дивної позиції. Те, що її тимчасово замінив украй некомпетентний Білл Пулт, також не заспокоїло союзників (значно компетентнішого кандидата Джея Клейтона, як очікується, затвердять найближчим часом). Тон цій моделі непередбачуваного, прихильного до кремля керівництва задає сам президент Дональд Трамп. Він недбало поводиться із секретною інформацією: зокрема, зберігав її без належного захисту у своїй спальні в Мар-а-Лаго або просто вибовкував секрети відвідувачам, зокрема росіянам.

Імперія секретів стрімко занепадає. Десятиліттями Сполучені Штати очолювали глобальний розвідувальний альянс. В основі цього альянсу були “П’ять очей” – англомовні союзники часів Другої світової війни: Британія, Канада, Австралія та Нова Зеландія. Наступним рівнем були “Дев’ять очей”, куди входять Данія, Франція, Нідерланди та Норвегія; далі – “Чотирнадцять очей”, або “SIGINT Seniors Europe”, до яких долучаються Німеччина, Бельгія, Італія, Іспанія та Швеція. Інші формати та зв’язки – тісніші або слабші – ніколи не оприлюднюють.

У межах цих форматів союзники регулярно йшли на ризик заради американців, ковтали образи та стримували роздратування, мирилися з чужою пихою й ненадійністю – тому що користь від співпраці з американською розвідкою переважала витрати. Двадцять років тому Литва, Польща та Румунія, серед інших країн, допомагали Сполученим Штатам викрадати й катувати підозрюваних у тероризмі. Служба військової розвідки Данії допомагала Агентству національної безпеки стежити за данськими та європейськими політиками. Коли Едвард Сноуден, підрядник-перебіжчик АНБ, оприлюднив ці подробиці, вибухнув гучний скандал. Відповідальні за це керівники данської розвідки заплатили високу ціну за свій атлантизм: їх заарештували, встановили за ними стеження, віддали під суд і зганьбили.

Сьогодні важко навіть уявити, що керівники данської розвідки погодилися б обходити правила заради своїх американських колег. Більше того, після погроз Трампа щодо Гренландії та неодноразового економічного тиску на союзників Данія офіційно зарахувала Сполучені Штати до загроз своїй безпеці. Гасло “Америка передусім” має свою ціну.

Занепокоєння є і в інших країн. Четверо колишніх послів Великої Британії у Вашингтоні привернули увагу до ризиків обміну розвідданими у своїх свідченнях перед британським парламентом у березні 2025 року. Нідерландські посадовці заявили в жовтні, що більше не діляться з американськими колегами розвідданими, пов’язаними з росією. Серед інших причин для занепокоєння – протиправні дії США, наприклад використання військово-морських сил для атак на судна, підозрювані у перевезенні наркотиків.

Найсуттєвіше змінилося сприйняття доброчесності Сполучених Штатів. Серед усіх нібито скандальних фактів, викритих Сноуденом п’ятнадцять років тому (розвідслужби шпигують – оце несподіванка!), не було жодного натяку на те, що розвідка США використовується для забезпечення комерційної переваги приватним компаніям. На тлі дедалі більшого переплетення державної політики США з особистими інтересами клану Трампа навряд чи хтось поставив би на те, що цей принцип протримається довго.

Саме тому запланований візит Пателя до москви викликає таке занепокоєння. Про що він домовлятиметься? Якою інформацією може поділитися? Країни, які в минулому довіряли Сполученим Штатам будь-які секрети, пов’язані з росією, хвилюватимуться – і небезпідставно. Довіра накопичується десятиліттями. А зникає так швидко.

Джерело

Більше від автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *