Категорії Війна в Україні

росія платить тисячами солдатів за незначні просування. Україна змінює тактику війни та посилює удари по тилу ворога – Том Купер і Дональд Гілл

Цей тижневий огляд Дональда Гілла знову супроводжується різкими саркастичними оцінками Тома Купера міжнародної реакції на війну та аналізом ситуації на фронті. Ключові теми тижневика – евакуація цивільних з Олешок під час короткого перемир’я, результати операції “Вівальді”, зміни в тактиці 3-го корпусу та високі втрати російських військ у жовтні. Окремо автори розглядають відновлення українських ударів по російських НПЗ, хімічній і авіаційній промисловості, а також нові способи застосування дронів і перехоплювачів. росія продовжує тиснути на кількох напрямках ціною значних втрат, тоді як Україна дедалі активніше поєднує локальні наступальні дії, удари по логістиці та інформаційні операції.

Вступне слово Тома Купера

Цікавий був тиждень, чи не так?

Наприклад, в Олешках з’ясувалося: якщо росіяни справді припиняють стріляти, цивільних можна безпечно евакуювати. Хто б міг подумати…

“Міжнародна спільнота”, яка завжди з ентузіазмом відкриває речі, очевидні ще з неоліту, а з погляду наших мейнстримних медіа вона нині зводиться до кількох фашистських ідіотів у Білому домі, одного з двох фанатичних екстремістів, що сіють геноцид, війну й нестабільність по всьому Великому Близькому Сходу, та масового вбивці в кремлі, – тепер енергійно киває: можливо, обмежене морське перемир’я в Чорному морі могло б працювати за тією самою логікою. Передусім представники Білого дому ставляться до “олешківської моделі” так, ніби це сміливий новий дипломатичний винахід, а не найелементарніша людяність…
Не дивно, що Україна відновила удари дронами по російських нафтопереробних заводах – рішення ухвалили, не поцікавившись почуттями IQ47. кремль, зі свого боку, щиро дивується, що Київ ігнорує вагання Заходу. Поклавши руку на серце, це приблизно як дивуватися, що вода мокра: від 2014 року Україні майже не залишали іншого вибору, крім як постійно не зважати на західні вагання, і ця стратегія служила їй краще, ніж альтернатива – чемно чекати на допомогу.
Звісно, для більшості західних “балакучих голів” здатність Зєлі робити кілька справ одночасно – однією рукою вести переговори, іншою бити – стала неприємним шоком: західні політики мають серйозні труднощі вже тоді, коли треба просто йти й одночасно жувати гумку.

Усе це десь уже було. Так само знайоме, як спостерігати за людьми, які дивляться тенісний матч: очі й/або голови смикаються то ліворуч, то праворуч… І майже так само знайоме, як розрахунки “дрон проти перехоплювача”: виявилося, що росія за одну добу запустила по Україні 9700 ударних дронів. Оскільки в України, схоже, закінчилися ракети для Patriot та більшості інших ЗРК, а змін до приблизно 2040 року не передбачається (звісно, якщо хтось не завадить IQ47, Великому візиру Сіону та їхньому молодшому партнеру в Абу-Дабі заробити Нобелівську премію миру, спровокувавши ще кілька воєн), Україна відповіла реактивними перехоплювачами, які тим часом виробляють у подібних кількостях. Уся протиповітряна оборона перетворилася на змагання між масово виробленими дешевими вбивцями та масово виробленими дешевими ловцями, із періодичним застосуванням великокаліберних кулеметів. І це допомагає створювати в Україні нову галузь – збирання уламків, у яких повно цінних матеріалів…

На суші найбільше уваги привертає Покровський напрямок: росіяни намагаються підтримувати безперервний тиск, і приблизно п’ята частина всіх зафіксованих щодня бойових зіткнень припадає саме на цю ділянку. Далі на південь росіяни домоглися незначних просувань у районі Новопавлівки – це, можливо, чудово звучить на черговій штабній нараді Герасимова, але навряд чи щось означає для піхоти, яку витратили заради захоплення канави чи 50 метрів лісосмуги.

Тож страждати знову довелося українським цивільним: російський авіаудар по залізничній платформі в Дніпрі вбив 14 людей (за даними Дніпровської ОВА, 15 – iPress). Бо якщо росіяни не можуть зламати ЗСУ, їм, мабуть, значно легше від того, що вони вбивають цивільних, яких ЗСУ намагаються захистити… Але ж це стало таким зручним відволіканням уваги від безперервного ізраїльського геноциду палестинців у Секторі Гази та посилення етнічних чисток на Західному березі – нічого не скажеш. І тут я мушу додати, що російський авіаудар по Дніпру спричинив спалах вибіркового обурення у вигляді широкого засудження з боку європейських спостерігачів.

…і ще дивуємося, чому “Європа” взагалі більше нічого не важить на міжнародній арені…

А тепер слово Дональду Гіллу.

Загальний огляд

Упродовж жовтня росія витратила багато живої сили, щоб увійти в Добропілля, і загалом захопила 51 квадратний кілометр – найбільше з квітня. За повідомленнями, її втрати становили 54 200 осіб – найвищий місячний показник за весь час, що узгоджується з великими цифрами, про які повідомляли кілька підрозділів. Це на 8 170 більше, ніж у вересні. Середній місячний показник за всю війну становить 28 899.

У жовтні найбільше російських атак знову припало на Покровський напрямок, далі йшли Костянтинівський і Гуляйпільський. Категорія “невизначені атаки” означає українські атаки.

Кількість авіаударів, атак FPV-дронами, артилерійських і ракетних обстрілів зменшилася на 3-12% порівняно з вереснем.

У жовтні трьома головними категоріями російських цілей, уражених Україною, були укриття, особовий склад і ворожі дрони.

Удари по російських нафтопереробних заводах знову набрали темпу після того, як США ніяк не відреагували на атаки минулого тижня. Чотири атаковані НПЗ переробляли 10% російської нафти й виробляли 10% російського дизельного пального. Також було атаковано кілька хімічних підприємств, а за останні два місяці росія втратила 14 літаків унаслідок аварій та атак.

Білецький залишив посаду командира 3-го корпусу, щоб зосередитися виключно на групі “Центр”, до якої входять 3-й, 11-й і 19-й корпуси. Вони відповідають за 90 км фронту – від Борової до Краматорська. Коли Білецький очолив 3-й корпус, він переводив військових 3-ї бригади до інших бригад, щоб вони навчали, командували й передавали іншим підрозділам свою культуру та досвід. Поки невідомо, чи зможе він так само підвищити боєздатність 11-го й 19-го корпусів. Тим часом 3-й корпус продовжує атакувати на схід від Лимана, а також стало відомо про наступальну операцію біля Борової.

росія й далі кидає війська на Добропілля, незначно просуваючись і водночас зазнаючи великих втрат. Українські війська також потроху просуваються на Комарському напрямку.

Такий рівень російських втрат неможливо підтримувати довго, але вони, безумовно, продовжуватимуть наступати, доки на деревах є листя.

Вовчанськ

57-ма мотопіхотна бригада України за допомогою дронів із гучномовцями переконала п’ятьох росіян здатися в полон.

російська термобарична реактивна система ТОС-1 має дальність 10 км, а ТОС-2 – 15-20 км. ТОС-3 розробляли у 2024 році й уперше розгорнули в лютому 2026-го. Для захисту від дронів вона базується на шасі Т-72 з динамічним захистом; вона запускає лише 15 ракет замість 24, зате на відстань до 24 км, що підвищує шанси уникнути виявлення. Також вона має антидроновий “мангал” і систему РЕБ. 57-ма бригада атакувала ТОС-3 місяць тому.

Милове

475-й штурмовий полк України (Code 9.2) створили у 2022 році як розвідувальний взвод у складі 92-ї бригади, а згодом він став підрозділом дронів. У січні 2025 року його вивели зі складу 92-ї, реорганізували у штурмовий батальйон, а в серпні того ж року розгорнули в полк як частину “приватної армії Сирського”. Водночас підрозділ зберіг навички застосування дронів і цього тижня евакуював двох поранених військових, одного з них – зі 129-ї бригади, за допомогою дрона StarGate виробництва Skyfall. Під час однієї місії дрон пролетів 30 км до пораненого, а потім повернувся з ним. У разі глушіння система навігації на основі ШІ доводить дрон до пункту призначення. Підрозділ намагається масштабувати такі операції, щоб рятувати людям кінцівки й життя.

Лиман

Від травня до вересня втрати росії в операції “Вівальді” перевищили 8000 військових, а ще 270 росіян потрапили в полон. За цей час було уражено 1800 артилерійських систем. Білецький уточнив, що приблизно 80% уражених артсистем були пошкоджені на строк від кількох годин до кількох місяців, а близько 20% – знищені; у цьому випадку це 360 одиниць. 144-та мотострілецька дивізія 20-ї загальновійськової армії росії – підрозділ, який у лютому-березні 2022 року наступав на схід від Харкова й у напрямку Куп’янська, перестала існувати як організована бойова сила.

Деякі бригади, передані до 3-го корпусу ЗСУ, піднялися з останньої двадцятки за ефективністю застосування дронів до першої двадцятки або тридцятки. Певний час 60-та бригада, на західному краї російського виступу, лідирувала в корпусі за кількістю знищених противників через інтенсивність російських атак на її ділянці. Раніше 60-та не могла втримувати передову; тепер це другий за силою підрозділ корпусу, здатний проводити наступальні операції.

Як так сталося?

Бригади тепер навчають діяти без дріб’язкового контролю, і це дає результат. За належних умов, коли російська оборона порушена, вести наступальні дії безпечніше, ніж оборонні. Це і є Auftragstaktik – тактика виконання завдання на основі самостійності підлеглих командирів.

Раніше росіяни розвантажували постачання за 15 км від фронту. Тепер – за 45 км і несуть припаси пішки, часто потрапляючи під удари ще до того, як дістануться передової. Один солдат може нести лише один артилерійський снаряд. Білецький каже, що втрати росіян на ділянці 3-го корпусу в сім разів перевищують втрати самого корпусу. Якщо рахувати лише загиблих, співвідношення ще вище.

За погодженням із Сирським і Драпатим 3-й корпус не подавав офіційних звітів і не фіксував територіальні здобутки в системі Delta. Причина – інформацію могли розголосити військовослужбовці інших підрозділів. Білецький розповів, що корпус звернувся до DeepState та ISW щодо дотримання режиму секретності, і ті погодилися піти назустріч; 3-й корпус за потреби міг навіть поширювати через них дезінформацію. Так само зверталися до західних і українських OSINT-ресурсів, і переважна більшість погодилася не публікувати інформацію. Водночас 3-й корпус, де міг, підтримував російські повідомлення про нібито подальше просування росіян – у той час, коли їх відрізали й ізолювали.

Чому про це розповідають саме тепер – невідомо, але це, безумовно, цікавий момент. Варто запам’ятати на майбутнє таку практику активних інформаційних операцій через екосистему OSINT.

У перший день операції “Вівальді” українці використали чотири бронемашини, щоб пройти 4,5 км за лінію фронту й зайти в лісосмуги в тилу. Одну машину підбили, але вона зберегла хід. Протитанкових засобів на передовій залишилося дуже мало, бо більшість техніки знищують дрони. Натомість українська піхота після спішування знищила російські розрахунки БпЛА, і росіяни так і не змогли повністю оговтатися: їхня реакція була повільнішою за темп українських атак і просування. Українська піхота опинилася відрізаною, але кілька днів продовжувала діяти в тилу ворога, отримуючи постачання дронами.

Українці отримали розвіддані, що як підкріплення на цю ділянку зайде “Рубікон”. За словами представників 3-го корпусу, більшість російських дронових груп – це фактично піхотинці, які просто вміють літати на дронах. “Рубікон” значно вправніший саме у застосуванні БпЛА, але його оператори не можуть діяти як піхота й у певних ситуаціях розсипаються. Офіцер 3-го корпусу описав їх як грізних пілотів дронів, але водночас розпещених і привілейованих. Вони не звикли, що полюють уже на них. Щойно виявляли дронову групу, корпус спрямовував на неї кілька безпілотників, зокрема наземних, які переносили повітрям, і переслідував її до повного знищення. За їхніми словами, “Рубікон” має право самостійно заходити на різні ділянки й залишати їх; після втрати кількох груп операторів підрозділ пішов.

Корпус і далі зберігає наступальний потенціал і використовує його, але частину підрозділів перекинув для посилення Слов’янського та Краматорського напрямків.

Кількість евакуйованих цивільних не повідомляли, але сказали, що всі евакуйовані дісталися безпечного місця неушкодженими. Кількох цивільних, які відмовилися виїжджати, згодом знайшли мертвими.

На відміну від попередньої практики приховування оперативної інформації, він сказав, що про додаткові результати, співмірні з “Вівальді”, оголосять через 4-6 тижнів.

Ім’я Клемана Молена згадали під час розмови про оперативну безпеку на брифінгу 3-го корпусу. Він каже, що Україна нині проводить наступальні операції в районі Борової.

Під час ударів по російській логістиці дрон Hornet 3-го корпусу помітив гелікоптер Мі-8 і спробував його перехопити, але виявився надто повільним. Другий дрон полетів до місця дозаправлення гелікоптера й знищив його.

Інший український оператор дрона дорогою погодився забрати тіло українського військового.

63-тя бригада України евакуювала з Лимана вісім цивільних і продемонструвала навички застосування дронів, яких набула приблизно за останній рік. Те саме зробила й 66-та бригада.

Як ми вже повідомляли, два тижні тому Білецький передав командування 3-м корпусом, щоб зосередитися на керівництві групою “Центр”, до якої входять 3-й, 11-й і 19-й корпуси. Зона відповідальності групи “Центр” простягається від Борової до Краматорська.

До речі, зверніть увагу на цю кар’єру: військова служба Дмитра Рогозюка почалася 2022 року в полку “Азов”. Згодом він став командиром роти у 3-й штурмовій бригаді, а потім перейшов до штабу оперативного планування. Після створення 3-го корпусу став заступником начальника його штабу. У жовтні 2025 року його призначили командиром 60-ї бригади. Два тижні тому Білецький призначив його командиром 3-го корпусу.

Слов’янськ

Україна публікує менше відео атак на росіян, що частково пояснює, чому на деяких напрямках, зокрема під Слов’янськом, фіксують менше російських проникнень. росія й далі публікує відео своїх атак, а біля фронту зберігається сильна українська присутність. 3-й корпус також перекинув сюди підкріплення – на додачу до триваючих атак на схід від Лимана та біля Борової.

У Краматорську встановили загородження.

Костянтинівка

Відео з цього району небагато, але в кількох повідомленнях стверджується, що росіян вибили із залізничної станції.

Військові 93-ї бригади України розбудили росіянина й узяли його в полон.

Добропілля

Минулого тижня це був “тихий напрямок”: українці вистежували й знищували більшість російських інфільтрантів, а росіяни відповідали ударами планерних авіабомб із комплектами УМПК.

Комар

Повідомлялося, що Новогригорівка й Павлівка, а також Новомиколаївка перебувають під контролем України. Північну частину Комишувахи контролює Україна, південну – росія. Комар також у руках України.

42-га механізована бригада атакує бліндаж. росіянин вийшов, щоб здатися. росіяни атакували його дроном і поранили. Двоє українських військових на машині врятували його, щоб поповнити обмінний фонд.

Навіщо?

Бо, за чутками з військового середовища, у російському полоні досі перебуває близько 12 000 українських військових.

Гуляйполе

Український військовий натрапляє в кущах на невідомого солдата. Спочатку звертається українською, щоб з’ясувати, хто це. Коли голос відповідає, що він росіянин, українець вдруге перепитує вже російською. Після повторного підтвердження, що це росіянин, український військовий відкриває вогонь.

Запоріжжя

Один росіянин воював проти України з 2016 року. Другого засудили за вбивство й відправили воювати в Україну. Обидва дезертирували з 291-го мотострілецького полку на південь від Оріхова, переодягнулися в цивільний одяг і планували автостопом дістатися Києва та переховуватися в родичів. Українські контррозвідники затримали їх на блокпості біля межі Донецької та Дніпропетровської областей.

Окуповані території

Український командир розповів, що ударні дрони Ram-2X і “Булава” працюють у парі з розвідувальними Shark та “Лелека”, які слугують засобами розвідки, коригування та ретрансляції, однак головним засобом контролю автошляхів є дрон Hornet вартістю 5000 доларів із терміналом Starlink. “Зозуля” з бойовою частиною 50 кг і дальністю 300 км використовується для ураження підстанцій, складів, командних пунктів та інших великих стаціонарних цілей. По одній конкретній цілі запустили чотири “Зозулі”: дві збили, дві інші влучили.

Мобільні вогневі групи – найпріоритетніші цілі для українських ударних дронів середньої дальності. російські перехоплювачі та мобільні вогневі групи збивають частину українських безпілотників, але не змусили Україну суттєво змінити кампанію. російські засоби, які доводиться використовувати для захисту автошляхів, уже не можуть працювати на передовій.

На графіку показано кількість знищених вантажівок, підтверджену Моленом за відеозаписами, а не наведені Україною дані без відеопідтвердження. Безумовно, перебої в роботі Starlink були одним із чинників, але й після них показники залишилися нижчими. Українські звіти часто наводили цифри близько 200 замість 400-500 у попередні місяці.

Командні пункти, склади пального й боєприпасів і далі зазнають ударів – у цьому випадку їх атакувала 40-ва артилерійська бригада України.

Цивільні в Олешках і навколишніх населених пунктах залишалися без електрики й потерпали від нестачі їжі та води. росіяни стріляли по них, коли вони намагалися перенести тіло загиблого. Їх також атакували російські дрони, а іноді люди підривалися на російських мінах. Багато хто виживав завдяки овочам із городів, а також траві й бур’янам. Раніше чимало людей намагалися виїхати на власних машинах, але мусили повертатися, коли росіяни відкривали по них вогонь.

Оскільки Трамп прагнув покласти край ізоляції росії, путін прихильно поставився до ініціативи щодо перемир’я, яке дозволило б евакуювати мешканців Олешок. Білий дім заявив, що посередницею у встановленні перемир’я була Меланія, тоді як у Ватикані сказали, що до цього були залучені Папа Римський і Меланія. Евакуйованих вивозили із замінованих районів, потім автобусами перевозили через окуповані території та росію до Білорусі, звідки після 24-годинної подорожі вони перетнули кордон з Україною. Спершу повідомляли про 527 евакуйованих цивільних, але згодом заявили, що операція триває й остаточні цифри уточнять пізніше. До війни в місті жили 24 000 людей, але на той момент залишалося, за оцінками, близько 1700 мешканців; кілька сотень вирішили не залишати свої домівки.

Упродовж 54 годин перемир’я дотримувалися без порушень. 350 цивільних, які залишилися в Олешках, розбирали завали, ремонтували дахи й забивали вікна дошками. Вони також отримали ковдри, термоси, теплі шкарпетки, спальні мішки та інші речі. Цивільні в Херсоні скористалися перепочинком, щоб побути надворі та полагодити сітки, які захищають від атак російських дронів. росія тим часом провела ротацію особового складу й поповнила запаси зброї та боєприпасів.

росія

Було атаковано Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області. Уражено дві установки первинної переробки та резервуари для зберігання. Також постраждали установки вторинної переробки, ремонт яких дорожчий. Атакували й Кстовський НПЗ, де пошкоджено дві установки перегонки. В Уфі були атаковані два НПЗ. За три дні під ударами опинилися чотири підприємства, які разом переробляли понад 10% російської нафти й виробляли 10% дизельного пального країни.

Завод “Енергія”, по якому два тижні тому вдарили крилатими ракетами Storm Shadow, зазнав серйозних пошкоджень. Він виробляв акумулятори для “Іскандерів”, керованих авіабомб та іншого озброєння.

Хіміко-металургійний завод “Авісма” в Березниках є джерелом 96% титанової губки, яку росія використовує у бойових літаках, реактивних двигунах і ракетах. Зокрема, цей матеріал потрібен для Су-34, Су-35 та балістичних ракет “Іскандер”. Губернатор Пермського краю заявляв, що два тижні тому ППО збила в регіоні 11 дронів, а неназване промислове підприємство зазнало незначних пошкоджень і продовжило роботу. Відео атаки підтвердило, що йшлося саме про “Авісму”.

У Воронежі атакували хімічний завод “Воронежсинтезкаучук” (каучук і полімери) та авіазавод ВАСО (складання пасажирських літаків Іл-96 і виробництво інших авіаційних компонентів). У Тульській області також загорівся хімічний завод “Новомосковський Азот”, який виробляє, зокрема, азотну кислоту для вибухових речовин.

У Курській області було уражено пускову установку “Іскандер”. росія застосувала нову ракету “Іскандер” із дальністю 550 км замість 390 км.

Два Су-34 були знищені ударом ракети “Нептун” по аеродрому Маринівка у Волгоградській області. Загалом з 7 вересня до 30 жовтня, за даними автора, росія втратила 14 літаків, а ще два були пошкоджені. Знищено сім Су-34 і ще два пошкоджено, знищено три Су-35С і три Су-30. Також повідомлялося про знищення Су-57 на аеродромі Ахтубінськ.

Один Су-30СМ розбився в Калінінградській області 21 жовтня. Схоже, причиною стало зіткнення в повітрі з іншим Су-30СМ.

Тим, хто дивується, як літак може приземлитися, втративши таку велику частину крила, раджу подивитися це відео. Досить сказати, що дослідження та розроблення програмного забезпечення, яке дає бойовим літакам змогу виживати після таких пошкоджень, були “гарячою темою” ще в середині 1980-х. Не дивуйтеся, якщо відтоді технології просунулися хоча б трохи…

Україна використовує метеозонди, щоб переносити вглиб росії невеликі дешеві дрони. Ось один із них дрейфує над Московською областю. Є кадр іншого зблизька. Є й демонстрація з липня. Один апарат упав біля паливного складу в московському аеропорту Шереметьєво. Під час одного з інцидентів цивільне авіасполучення призупинили на 84 хвилини, і таких випадків було кілька. росія заявила, що за дві години збила 11 дронів. У московському авіавузлі затримали або скасували 138 рейсів, а збої поширилися й на інші аеропорти країни. росія також заявила, що за останні 2,5 доби збила 2690 дронів – один із найвищих показників за всю війну.

Незалежна “Новая газета” пережила шість убивств своїх співробітників – одного з них убили в день народження путіна, погрози вбивством, кислотну атаку на співзасновника, внаслідок якої він зазнав опіків очей, обшуки, допити та конфіскацію друкарського обладнання. У березні 2023 року газета була змушена припинити друк, а 60% її працівників виїхали за кордон, однак видання продовжувало працювати онлайн. Потім одного співробітника ув’язнили, близько 100 людей оголосили пов’язаними з “іноземним агентом”, а в помешканні головного редактора провели обшук.

Газету заснували 1993 року, а Горбачов пожертвував частину своєї Нобелівської премії миру, щоб редакція змогла купити перші комп’ютери. Видання повідомляло, що російські військові воюють разом із місцевими бойовиками в Україні у 2014 році, а також писало про родину путіна. Коли 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, заголовок газети був: “росія. Бомби. Україна”. Коли набули чинності нові цензурні закони, газета вийшла із заголовком “Немає слів”, після якого йшла порожня сторінка. Остаточно видання добило те, що після 29 років воно втратило оренду свого приміщення, а банк, через який читачі переказували платежі, припинив їх приймати.

Джерело: частина 1, частина 2 та частина 3

 

Більше від автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *